КОВАЛЬЧИК, КА,
Ковальчик, ка, м.
1) Ум. отъ коваль.
2) Птица: пищуха, Certhia familiaris. Вх. Лем. 480.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 260.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОВАЛЬЧУК, КА, →← КОВАЛЬСЬКИЙ, А, Е.